субота, 3 січня 2015 р.

Розповідь про тих, хто не опускає руки (ФОТО)

У кожного своя доля…
"Дорога життя спинається в гору, дорога смерті спадає вниз".

Життя постійно дарує нам якісь випробування, не завжди вдається іти тією дорогою, про яку мріяли, хтось намагається все своє життя боротися за мрію, правду, ідею, а хтось просто змиряться з долею і опускає руки... Але ця розповідь буде про перших, про тих, хто обрав дорогу життя.
За час нашої волонтерської діяльності життя подарувало можливість спілкуватися з різними людьми, побувати у різних ситуаціях, а інколи навіть ходити тонкою гранню між життям і смертю. Доводилось зустрічати песимізм, скептицизм і навіть байдужість у людських очах, але це та, інша категорія людей, тих людей, що просто опустили руки і зупинились десь на середині шляху, а хтось навіть на початку. Проте, частіше за все нам зустрічались сильні та вольові люди, які знають чого вони хочуть від життя, люди готові до останнього подиху боротися за волю та незалежність своєї країни.

Цей звіт охоплює останні два тижні нашої волонтерської роботи.

13 грудня волонтерів руху "Вільні люди" запросили голова сільської ради Покутня Христина Степанівна та керівник сільськогосподарського підприємства Бєлий Ігор Володимирович до козацького селища Великі Будища на благодійний концерт по збору коштів для бійців АТО. 

Що хотілось би відмітити, так це просту українську щирість, відкритість цих людей. Було дуже незручно виходити на сцену, коли весь зал аплодував нам стоячи, дідусі і бабусі, ветерани, люди, які все життя віддали праці…аплодували нам, молодим хлопцям. 

Завдяки старанням цих людей за три дні було зібрано 2 тони продуктів та теплих речей, дитячі малюнки, 4410 грн.коштів, частина з яких вже доставлена хлопцям на передову. Дорогі жителі Великобудищанської сільської ради, низький Вам уклін!

Зусиллями нашого старшого товариша та наставника Володимира Пілата було організовано та відправлено на передову 7 КАМАЗів з причепами повними дрів. Тому тепер ми впевнені, що Новий рік наші друзі на фронті зустріли в теплі.

Перед новорічними святами ми також відвідали друзів з розвідки, передали їм адресні посилки, ялинки та новорічні подарунки та ще багато всякої всячини. Також ми відвідали дитячий будинок та передали діткам іграшки, трішки одягу, новорічні подарунки, мандарини, банани, яблука та варення. За варення окрема подяка Ользі Матвієнко та іі родині, вони великі молодці.
Планували зробити поїздку за одну добу, але погода внесла свої корективи, тому заночували у таборі: пили чай, довго спілкувались з військовими, а потім…Потім ніч зі снігом та вітром, що ледь не відривав наш намет від землі. Дорога додому була теж нелегкою через погані погодні умови, а ще дві години в 5-ти кілометровому заторі під Харковом, але минулось, виїхали. 





Хочемо подякувати усім людям, які допомагали нам з волонтерською роботою у минулому році. Зокрема, нашому побратиму, солдату  ВПС ЗСУ Резніку Олександру, який у відпустці активно долучився до напруженої волонтерської роботи та на деяких час взяв на себе всю відповідальність по координації роботи волонтерської мережі на Полтавщині. Також хочеться сказати слова вдячності водію ТОВ Полтава-Сад Касьяненку В., ми його називаємо просто "Дєдушка", адже в свої 66 років, він готовий і в дощ, і сніг та непогоду їхати за сотні кілометрів, щоб відвезти дрова, брикети хлопцям на передову, аби їм було тепло.



Друзі, ми дякуємо Вам, що не лишаєтесь байдужими! Разом ми переможемо!

Також нагадуємо, що долучитися до допомоги нашим військовим можна будь-яким зручним методом тутhttp://bit.ly/1K19a6t

Волонтери Полтавської мережі "Вільні люди"